мочити

(робити мокрим), намочувати, намочити, замочувати, замочити; змочувати, змочити, у[в]мочати, у[в]мочувати, у[в]мочити (робити мокрим, торкаючись рідини); обмочувати, обмочити (занурюючи в рідину); промочувати, промочити (просочуючи якоюсь рідиною); підмочувати, підмочити, примочувати, примочити (трохи, злегка / знизу); зволожувати, зволожити, воложити, відволожувати, відволожити, звогчувати, звогчити, заволожувати, заволожити (робити вологим); збризкувати, збризкати (укривати краплинами, бризками); росити, зрошувати, зросити, оброшувати, обросити, зарошувати, заросити (росою, дощем, потом, слізьми тощо)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • мочити — МОЧ|ИТИ (11), ОУ, ИТЬ гл. Мочить, увлажнять: рабъ же б҃жии пономонарь. лежа ниць въ цр҃кви и сльзами моча тѣло. (βρέχων) СбТр XII/XIII, 44 об.; и въшедъшю же ѥмѹ, не сто˫а молѧшесѧ б҃ѹ ни колѣнѹ преклонивъ, нъ ниць || на земли лежа... челомь… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • мочити — мочу/, мо/чиш, недок., перех. 1) Робити мокрим, вологим. || безос. 2) Тримати у воді, у спеціальному розчині, надаючи певних якостей …   Український тлумачний словник

  • мочити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • перемочувати — ую, уєш, недок., перемочи/ти, очу/, о/чиш, док., перех. 1) Мочити що небудь довше, ніж потрібно. 2) Мочити кого , що небудь знову, ще раз. 3) Мочити всіх, багатьох або все, багато чого небудь; мочити, кого , що небудь у багатьох місцях або… …   Український тлумачний словник

  • мочить — мочу, укр. мочити, блр. мочыць, ст. слав. мочити βρέχειν (Супр.), болг. моча мочусь , сербохорв. мо̀чити, мо̀чи̑м мочить , словен. močiti. чеш. močiti, слвц. mоčit᾽, польск. mосzуc, в. луж. močic. См. моча, мокрый …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • слеза — (2) 1. Влага, выделяемая глазами (от огорчения, боли и т. п.). И ставъши зади при ногу его (Иисуса) плачущи, начать мочити нозѣ его сльзами. Остр. ев., 222 (1056 1057 гг.). И сице ему стенющю и плачющюся, и сльзами землю омачающю, приспѣша… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • Киприан, митрополит Киевский и всея Руси — Киприан (ок. 1330 – 16 IX 1406) – митрополит Киевский и всея Руси, писатель, редактор, переводчик, книгописец. По рождению южный славянин, болгарин или серб (произведения XV–XVII вв. называют его сербом), возможно, из тырновской семьи Цамблаков.… …   Словарь книжников и книжности Древней Руси

  • мочимъ — (1*) прич. страд. наст. к мочити: Колико ихъ нынѧ въ градѣ семь щюжихъ и ѹбогыхъ ихже не пѹстише на г(с)ѹ. [ПНЧ XIV, 59в на господу] и на торжиши лежаще ѥда и дождемь мочими. (βρεχόμενοι) ПНЧ 1296, 77 об …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • вимочувати — ую, уєш, недок., ви/мочити, чу, чиш, док., перех. 1) Робити що небудь зовсім мокрим; намочувати. 2) Тримаючи що небудь у воді, у якійсь рідині, наповнюючи щось водою, якоюсь рідиною, змінювати повні його властивості (робити м якшим, позбавляти… …   Український тлумачний словник

  • мочений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до мочити. || у знач. прикм …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.